Велопрогулянка на Кийлів

 Отже вирішив, я змінити свій звичний маршрут в село з Києва до с.Мирне що в Київській обл.

Зазвичай довжина маршруту 65 км  по тривалості в залежності від погодних умов(вітру, дощу) займає 2-2,5 години

Дорога пролягає через:
- м.Київ
- Бориспільска траса
- м.Бориспіль
- Переяслівська траса

Позитивні сторони маршруту:
- Швидкість
- Гарне асфальтне покриття

Стресові фактори:
- Близький контакт з автотранспортом
- Поруч проїжають вантажівки
- Шум від автомобілів

Перейду до розповіді про велопрогулянку альтернативним маршрутом

Старт від метро Славутич, вул Центральна, що прямує на виїзд з Києва.
Далі пролягає вздовж дамби, а далі ліс про котрий скоро розповім.

От приблизний маршрут що склав гугл пішки якщо йти.

Дистанція 80 км

Пролягає через:
- м.Київ, вул.Центральна
- Гнідин
- Вишеньки
- Проців
- Вороньків
- Кийлів
- Старе
- Васильки
- Мирне


Розпочав я прогулянку близько 13ї. Очікував о 15-16 вже бути на місці, але не так сталось, як планувалось.

    Перша частина дороги, а саме вул центральна досить непоганий спосіб пересуватись, єдине, що стресовий фактор присутній всюди. Велика кількість автівок і вантажівок по двополосній дорозі. Для велосипеда це дає обмаль місця для комфортного пересування. Покриття достатньо в нормальному стані для мене, покришки в мене швальбе сх-комп 700х37. І шосерам на цій частіні буде більш менш.
    На одній частині дороги позаду притисла мене бітономішалка і водій чемно чекав поки я заїхав на тротуар щоб дати йому дорогу, він навіть подякував за це ) Приємно що водій не став обганяти впритул, як це роблять деякі, залишаючи обмаль місця для велосипедиста що на межі.
    Далі коли закінчується межа Києва і вже немає маршуту автобусу починається нова дорога близько 10 км  нового асфальту до с.Золоче, після чого на контрасті з'являється бітонка де якість дороги погіршується. Ще трошки помучатись і виїзжаємо на дамбу,  де відкривається краєвид на трипілля і протилежний берег дніпра. 
Фото з дамби
Фото з дамби
Фото з дамби
Фото з дамби асфальт хороший

Фото з дамби на дорозі нікого

Коли дамба закінчилась, я повернув праворуч по бітонці розваленій вщент, і потроху дорога перейшла в асфальт серед лісу, гарно і спокійно. Я вже очікував що така дорога буде аж до фінальної точки. Мене очікував сюрприз... 
    Пісок... по такій дорозі хіба на фетбайку поїдеш і так близько 10 км зі швидкістю
3,5 км\год штовхав велосипед.
    Ще на дамбі в мене скінчилась вода, а з їжі я захопив з собою лише 3 персики, очікував що буде менше зусиль і часу витрачено ) 
    Лишив ковток води і персик на фінальний ривок коли вже доїду до Старого до асфальту
    Виходи до дніпра всюди такого плану, одного разу щоб зменшити температуру, пірнув в воду, це було неймовірно ) 
    Починали з'являтись думки з приводу того як буду виживати серед лісу, і де ночувати бо вже сонце сідало.

Ось це місце де купався

    Нарешті після довгихблукань я виїхав на трасу, що представляє собою каміння зелите бітоном для танків саме то, адже тут поруч танковий полігон.


    На останньому ковтку води і найсмачнішому персіку проїхав ще 10-15 км до фінішу!

Отже по часу зайняло це майже 5 годин і 80 км на цій дорозі було все, майже ) 

Салют душ, відпочинок і пригоди ! )